Вхід на сайт
Логін:
Пароль:
[Забули пароль?]
 
закрити
 
 
 
 
 
Головна  
 

Номінація: «Надія журналістики»

Критерії:

- номінація відкрита для всіх журналістів, яким не виповнилося 25 років на момент подання заявки,
і хто раніше не попадав в «список фіналістів» (5 кращих робіт) в цій номінації.

- Роботи, подані на цю номінацію, можуть відноситися до будь-якого жанру журналістики.

Усі роботи, подані в цю номінацію, можуть бути також номіновані на присудження спеціальних призів та інших нагород, оголошених Організаторами конкурсу "Честь Професії"
  • оцінка від 1 до 10 за десятибальною шкалою (1- мінімальна оцінка, 10 - максимальна; ви можете використовувати тільки цілі бали);
  • ви можете висловити особливу думку стосовно кожної з робіт у спеціальній формі. розташованій під роботою


Усі роботи, подані в цю номінацію, можуть бути також номіновані на присудження спеціальних призів та інших нагород, оголошених Організаторами конкурсу "Честь Професії"

 

««Вхід у минуле»»

Левенець Василь  | Друкована робота

 
 
Щоб дослідити пивниці Вишнівецького замку потрібні спеціальні дозволи, дороге обладнання і секретні карти підземних сховищ, а також знавці тайників
Останніми роками в Україні спостерігається зацікавлення історією  рідної землі. І чим більше ми заглиблюємось у її минуле, тим сильніше охоплюють незвичні почуття. Вишнівеччина особливо зацікавлює жителів і науковців краю своїми легендами і таємницями, про одну з яких ми вам розповімо.
Як згадують старожили і архівні документи, в центральній частині Вишнівця розташовані пивниці, або як їх називають в народі – підземелля. Ким і чому вони були збудовані?  
 
 ПЕРШИЙ ЗАМОК – З ХІV СТОЛІТТЯ
 
Українські землі, зокрема Волинь, дуже потерпали від нападів турків і татар, тому власники цих земель – волинські магнати Вишневецькі, відчуваючи сакральне право на повноту влади у цій країні, будували замки, які виконували функцію житла і оборонної фортеці. Перший замок на правому березі р. Горинь збудував Дмитро Корибуту 1395 році. За його стінами ховалося все населення краю.
Князівський палац ХV – ХVІ ст., цікаво описує український письменник Іван Нечуй -Левицький: «У Вишнівці було стародавнє житло князів Корибут -Вишневецьких. Старий палац Вишневецьких стояв у кінці міста на відшибі, на невеликому пригорку під віковічним дубовим лісом. Палац був мурований, але невеликий, низький та довгий, з високою гострою покрівлею. На одному кінці палацу притулилась висока кругла башта, неначе висока діжка або кадівб з круглими віконцями навкруги, звідкіль виглядали на двір та на болотяну течію гаківниці та невеличкі гармати. Кругом усієї оселі насипані високі вали. На валах стримів частокіл, чорніли баркани. Високі вали доходили за палацом до зелених пологих лук, де протікала течія, де лисніли плеса води та мочарі, вкриті зеленою осокою, татарським зіллям, рогозою та високими очеретами. Старий палац був твердинею проти татарських нападів…».
Вишнівецький замок стає, основним форпостом, релігійним, культурним і політичним осередком,  який заснував Дмитро Вишневецький  – найлегендарніший лицар краю, «батько» Запорізької Січі на о. Мала Хортиця. Він був схоплений розвідкою султана і після відмови присягати на вірність падишаху – страчений на мурах стамбульської Галати. В народній пам’яті залишився ідеалом лицаря і борця за свою країну, віру і народ.
 
Сьогодні Вишнівецький палац входить до НЗ «Замки Тернопілля». На його території проходять наукові дослідження. Найбільш таємничою його частиною, що привертає увагу, є підземні замкові переходи.

Як розповідає науковий співробітник НЗ «Замки Тернопілля» Любов Шиян, впродовж багатьох століть кожного року татари вчиняли набіги на вишнівецькі землі. Ця епоха залишили по собі сліди оборонних валів і мурів. Науковці зробили на території заповідника пробні шурфи завглибшки до 3 метрів. Вчені всюди натикалися на мури, які у XVIII ст. були розібрані до рівня грунту. Замість них були зведені барокові огорожі, брами, які символізують багатство і знатність роду княжого. А ось підвальні кімнати малодосліджені. Їх перемурували для льохів. Проводити дослідження цих приміщень важко, потрібні детальні карти пивниць, спеціалісти, спорядження, дозволи спецслужб. Вся палацова територія стоїть на підземеллях, та без детальних планів підземних частин палацу дослідникам небезпечно туди потрапляти. Там спочатку мають попрацювати спеціалісти з Інституту археології НАНУ. Планів оборонного замку немає. Оскільки така інформація колись вважалася військовою таємницею, єдине зображення його загального вигляду збереглося в деревориті початку ХVIIIст.

Безумовно, замки з’єднувалися підземними ходами, і, як згадують свідки, були прохідними до середини 1950 років ХХ ст. Багато хлопчаків блукали там, знаходячи різні дрібні речі: монети, іржаву зброю, фрагменти посуду тощо.
 
В стінах Вишневецького замку плелося чимало інтриг, вирішувалися економічні, кон’юктурні, кар’єрні справи багатьох людей Речі Посполитої. Уся палацова площа (кордонер) - є дитинець оборонного палацу, де збереглись яруси підвалів ХVI століття, донжон (остання вежа феодала) і кордигардії (гарнізонні приміщення), - з’єднувалися підземеллями (сьогодні двері входу до підземель Вишневецького замку просто замурували). А уся замкова територія була оточена урвищами, що заповнювалися водою з р. Горинь. Їх у ХХ ст. засипали і створили вулицю з Краківською в’їзною брамою. У 1675 році під Вишнівцем стояла 100-тисячна армія турків. Частина жителів врятувалась тому, що встигла вийти підземними хідниками далеко від оточеної твердині. За легендами, підземні ходи вели аж на Мишковеччину.  
 
У  ХVII ст. Ярема Вишневецький збудував Вишневецьке підзамче з оборонним монастирем ордену Кармелітів, прикрасою якого став костел св. Михайла з глибокими ярусами пивниць ХVIIст. Плани князя були масштабні: «…засліпити магнатів своєю силою, своєю славою, стати першим на усю Польщу і Україну. От тоді засяє давній рід Вишневецьких, а потім… може мене жде й королівська корона… в Польщі це можлива річ…».
 
ПАЛАЦ ДОКОНАЛА ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА ТА СОВІТИ
 
Монастирські підземелля планують розчистити, там збереглися унікальні фрески, поховання отців-кармелітів, які проживали до 1943 року (останніх 12 ченців вбили більшовики). Зі скульптурами, що прикрашали храм, повелися по варварськи: забетонували в підмурівку для цистерн машинно-тракторної станції. Костел підірвали комуністи у 1961 році – це стало найбільшою втратою Вишнівця за усю його історію.
 
Та ХХ ст. для України і Вишнівецького палацу, зокрема стало великою трагедією. Вишнівець стає прикордонним містечком між Австро-Угорщиною і Російською імперіями. Хоча брусиловський прорив пройшов стороною, ця фронтова непевність, розруха зашкодила палацу як культурному і освітньому осередку.  Палац у Першу світову війну залишився без господаря.
 
Власник Сигізмунд Грохольський – ротмістр 12 - го уланського полку Миколи ІІ, продав маєток і втік на Схід. Військовик, він розумів, що таке війна. 1918 року у листопаді прийшли «славнозвісні» червоні революційні війська, що стояли у палаці три місяці і чекали походу на Варшаву. Червоноармійці доконали палац, ставлячи коней у знаменитому дзеркальному залі, а щоб коні вільно заходили, центральний портал розібрали. Кавалеристи мерзли, тому палили шедевральним палацовим паркетом, який входив у спецвидання Російської імперії «Каталог Вишнівецьких паркетів», візерунок якого у кожному залі був неповторний.
 
У 1923 році Кременецький сейм третьої Польщі Пілсудського повернувся та застав майже руїну. У приміщеннях зробили громадські організації, шпиталь, ремісничу школу, бібліотеку і притулок для бездомних дітей. Всередині залишились лише оздоблені вестфальською плиткою стіни. В 1939 році тут була амбасада союзних Польщі держав: Америки, Британії та інших. З приходом нацистів розташовувалась німецька комендатура. Німці зняли і вимостили плитами з місцевого єврейського цвинтаря «Мацейлики», все подвір’я. У 1944 р. палац спопелила пожежа. Люди стали розбирати унікальну цеглу собі на господарські потреби, а відбудова за радянських часів усе остаточно спотворили і пристосувала до потреб пролетаріату. Тут розмістили райком партії, що знищило внутрішні приміщення.
 
Сьогодні Вишнівецький палац реставрується. Наприклад, у дзеркальному залі знімають шари штукатурки до цегли і уже з'явилися перші відкриття: замуровані арочки, каміни, таємні ніші. В підлозі Дзеркального залу (колишнього кінотеатру) віднайшли прихований хід, який не має жодного стосунку до оборонних споруд. Це прохід, яким князі Вишневецькі ходили до церкви і родової усипальниці. Його розчистять для туристів, які зможуть відвідати замкову церкву, де молились і поховані магнати.
Вишневецький палац планують зробити потужним осередком культури і мистецтва. Уже закладено кошторис на розбудову, створено концепцію його розвитку як туристичного центру.
 
Василь ЛЕВЕНЕЦЬ
 
 

Інформація про конкурсанта:

Василь ЛЕВЕНЕЦЬ – Кореспондент, Газета Збаразької районної ради, райдержадміністрації і трудового колективу «Народне слово». Досвід у журналістиці – 1 рік

 

Думка журі

 
 
[повернутися до переліку робіт]
[повернутися до переліку номінацій]

   
 
2839
 
Наші партнери

Організатори
 
Генеральний телевізійний партнер
 
Інформаційні партнери
ГУРТ Детектор Медіа
 
Партнери конкурсу
USAID Internews SIDA
 
Спонсори конкурсу